Бачити прекрасне в звичайному - цього треба вчити дітей на кожному кроці.

                                                                                                                             Сухомлинський В. О.

Кожному вчителеві-мовнику треба докладати неабияких зу­силь і високої професійної майстерності під час підготовки до кожного уроку, щоб тільки учні одержували велемудрі, складні лінгвістичні знання у формі особливо дохідливих, цікавих методичних прийомів.

Щоб донести до дітей дивовижну красу і загадкову, чарівливу виба-­гливість і складність нашої мови, щоб озброїти їх необхідним мініму­мом інформації про мову та її закони для компетентного мововживання і сміливої мовотворчості . Намагаюся  уникати у своїй роботі штампів і добираю  власний спектр методичних при­йомів, доповнюю оригінальними новаціями традиційну палітру мето­дів, що за умов їхнього широкого практикування під час вивчення рід­ної мови і дасть змогу постійно підтримувати високий тонус дитячої уваги на уроці.

Я прагну навчити дітей відчувати слово серцем, адже тільки тоді можна передати найтонші відтінки людської думки і переживання, піднятися на сходинку високої людської культури.

Не вимагаю від учнів зубрити. Навпаки - мені дуже подобаються їхні думки. Вчу їх не боятися говорити, проектувати написане на власний життєвий досвід.

Особливу увагу звертаю на виразність, правильність мови.

Потрібно вчити дітей замислюватися над словом: що воно означає і коли його краще вживати. Адже завдяки цьому не тільки розгортається понятійна система, а й  відбувається вплив на діяльність емоційної сфери мозку.

Оволодіння рідною мовою визначає багатство, широту інтелектуальних та естетичних поглядів особистості, а тому потрібно збагачувати активний словниковий запас дітей, вчити їх думати, користуватися внутрішнім мовленням, правильно передавати свої думки усно й на письмі.

Навчити правильно говорити - це одна з ланок навчально-виховної роботи, від успіху якої великою мірою залежить духовне життя людини.