Бачити прекрасне в звичайному - цього треба вчити
дітей на кожному кроці.
Сухомлинський В. О.
Кожному вчителеві-мовнику треба докладати неабияких зусиль і високої професійної майстерності під час підготовки до кожного уроку, щоб тільки учні одержували велемудрі, складні лінгвістичні знання у формі особливо дохідливих, цікавих методичних прийомів.
Щоб донести до дітей дивовижну красу і загадкову, чарівливу виба-гливість і складність нашої мови, щоб озброїти їх необхідним мінімумом інформації про мову та її закони для компетентного мововживання і сміливої мовотворчості . Намагаюся уникати у своїй роботі штампів і добираю власний спектр методичних прийомів, доповнюю оригінальними новаціями традиційну палітру методів, що за умов їхнього широкого практикування під час вивчення рідної мови і дасть змогу постійно підтримувати високий тонус дитячої уваги на уроці.
Я прагну навчити дітей відчувати слово серцем, адже тільки тоді можна передати найтонші відтінки людської думки і переживання, піднятися на сходинку високої людської культури.
Не вимагаю від учнів зубрити. Навпаки - мені дуже подобаються їхні думки. Вчу їх не боятися говорити, проектувати написане на власний життєвий досвід.
Особливу увагу звертаю на виразність, правильність мови.
Потрібно вчити дітей замислюватися над словом: що воно означає і коли його краще вживати. Адже завдяки
цьому не тільки розгортається понятійна система, а й відбувається вплив на діяльність емоційної сфери мозку.
Оволодіння рідною мовою визначає багатство, широту інтелектуальних та естетичних поглядів особистості, а тому потрібно збагачувати активний словниковий запас дітей, вчити їх думати, користуватися внутрішнім мовленням, правильно передавати свої думки усно й на письмі.