Модель діяльності класного керівника
Основні обов'язки класного керівника:
1. Організаційна робота: ведення журналу; розподіл доручень у класі; організація чергування в класі, в школі; зовнішній вигляд учнів; організація харчування.
2. Робота з батьками.
3. Навчальна діяльність:
— контроль за відвідуванням;
— організація допомоги в навчанні хворим учням;
— взаємозв’язок з іншими вчителями-предметниками:
— створення умов для розвитку обдарованих дітей.
Основні завдання класного керівника:
1. Організація виховної і розвивальної діяльності.
2. Організація і розвиток колективу.
3. Допомога в становленні особистості учня, створення умов для збагачення його внутрішніх сил, інтересів і здібностей.
Головні функції класного керівника:
діагностуюча
комунікативна
виховна
проектуюча
оцінювальна
корективна
Планування роботи класного керівника
Важливою умовою діяльності класного керівника є кваліфіковане, якісне планування.
1 .Воно має здійснюватися на загальнопедагогічних принципах народності, культуровідповідності та природовідповідності, гуманізації та демократизації, послідовності та системності, оптимальному поєднанні словесно-інформаційних та практичних відділів діяльності.
2. Вимоги до складання плану;
— план має бути спрямований на виконання основного завдання школи — виховання громадянина України;
— конкретність: усі накреслені справи повинні мати чіткі завдання, конкретні терміни та реальних виконавців;
— план має бути доступним стосовно віку та інтелектуально-морального потенціалу дітей:
- опора на учнівський колектив, сім'ю, громадськість.
1.Психолого-педагогічна характеристика класу
2. Основні завдання.
3. Виховні заходи. 4. Індивідуальна робота з учнями.
5. Заходи щодо охорони здоров'я.
6. Робота з батьками та громадськістю
Форми роботи з учнями
Пізнавальна діяльність: усні журнали; класний лекторій; екскурсії; конкурси; турніри; олімпіади; навчальна конференція тощо.
Ціннісно-орієнтовна діяльність: диспути; уроки культури; бесіди за круглим столом. Художньо-естетична діяльність: концерти самодіяльності; виставки ;свята ; тематичні вечори; години поезії, музики; пісні ;художні конкурси ;театральні вистави.
Вільне спілкування: класні свята; «вогники»; вечори відпочинку ; дні народження;
прогулянки ;змагання.
Форми роботи з батьками
Прес-конференції Дні колективного відпочинку
День сім'ї Узагальнення досвіду батьків
Диспути Батьківські вечорниці
Сімейні свята Конкурси
************************************************************************
ДЕСЯТЬ ПОРАД КЛАСНОМУ КЕРІВНИКОВІ
Пам 'ятайте:
* ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, з людиною. Місія школи боротися за людину; об’єкт нашої праці — найтонші сфери духовного життя особистості, яка формується, — розум, почуття, воля, переконаність, самосвідомість;
* виховувати людину — це передусім знати її душу, бачити та відчувати її індивідуальний світ. Справжнє виховання — це самовиховання;
* немає в дитини нічого такого, що вимагало б від педагога жорстокості. Не давайте прорости в своїй душі насінню зневіри в людину'. підозріливості;
*немає якихось єдиних для всіх школярів передумов успіхів у навчанні. І саме поняття успіхи у навчанні — річ відносна: для одного високий рівень, для іншого й середній рівень — велике досягнення:
* у спіх у навчанні — це стежка, що веде до того куточка дитячого серця, в якому горить вогник бажання бути гарним. Бережіть цю стежку і цей вогник;
* слово — могутній борець за людську душу. Створюйте інтелектуальний фон для запам'ятовування, заучування, збереження в пам'яті програмного матеріалу. Дитина стає байдужою, несприйнятливою до слова, якщо слово не живе в її душі як засіб творчості, якщо вона тільки заучує чужі думки, і не творить своїх та не виражає їх словами. Бійтесь байдужості, бійтеся згаслого погляду дитини! Навчіть її активно, пристрасно ставитися до слова:
* спонукайте учнів до читання — найважливішого рятівного засобу для успішного навчання. Ніяке захоплення не принесе користі, якщо воно не зачіпає думки, душі, серця. Перше захоплення — це має бути захоплення книжкою;
* доброзичливість, розумна доброта — ось що має бути атмосферою життя дитячого колективу, головним тонусом взаємовідносин педагога і дітей. Якщо ви навчили свого вихованця відчувати людину серцем, ваша доброзичливість здатна творити чудеса:
* уміння володіти собою, тримати себе в руках—одне з найбільш необхідних умінь, від якого залежать і успіх діяльності педагога, і його здоров'я.
Тобі, класний керівнику!
• Бережи довір’я дітей. Будь компетентним, чесним педагогом
• Умій тримати «в собі» дитячі таємниці
• Добре знай можливості кожного учня
• Не дивися на учня «зверху вниз»
• Успіх справи залежить від спільних колективних дій учителя та учня
• Підлеглість дуже рідко буває приємною
• Якомога більше вимогливості до учня і більше поваги до нього
• Сліпа згода, що не грунтується на особистому переконанні, не має сили
• Будь ворогом керівництва за принципом: кого хочу — милую, кого хочу — караю
• Умій керувати своїми почуттями. Не порушуй педагогічної етики
• Умій побачити й оцінити ситуацію очима дітей.
**************************************************************************
«Формування національної свідомості, патріотичних почуттів учнів засобами національно-патріотичного виховання».
Мета: виховання молодої людини - патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов'язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій української національної культури. Передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особи стіс них рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту.
Задачі:
❖ формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати;
❖ забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;
❖ формування високої мовної культури, оволодіння українською
мовою;
❖ прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні;
❖ виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядницької позиції;
❖ утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі;
❖ формування творчої особистості, виховання цивілізованого господаря;
❖ забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я;
❖ виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;
❖ формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;
❖ формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою;
❖ розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації;
❖ формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовки до життя в умовах ринкових відносин.
Наукова основа:
використання інтегрованих технологій;
Юхновський, І. Про ідеологію і політику Українського інституту національної пам’яті;
Афанасьев, А. Педагогічні основи військово-патріотичного виховання військовослужбовців строкової служби Збройних Сил України.
Актуальність: у сучасному житті приділяється багато уваги національної самосвідомості учнів, згуртовується колектив за допомогою колективних справ, участі у заходах, зорієнтованих на патріотичне виховання, відродження культури, традицій, збереження мови, народу.
Новизна: сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання, тому передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистіших рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту є найголовнішою проблемою на сьогоднішній день.
Результативність: забезпечення сприятливими умовами для
самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей; для розвитку професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності особистості, позитивна динаміка зростання рівня патріотизму в країні, зростання соціальної і трудової активності населення, його внеску до розвитку основних сфер життя, діяльності суспільства і держави, подолання екстремістських проявів окремих груп населення та інших негативних явищ, відродження духовності, соціально-економічна і політична стабільність та зміцнення національної безпеки.
ВИСНОВКИ
РезультативністьМета Загальнодержавної цільової соціальної програми патріотичного виховання населення полягає у забезпеченні цілеспрямованої, комплексної, послідовної і взаємоузгодженої за часом, ресурсами та результатами
діяльності органів державної влади і громадськості щодо патріотичного виховання населення України.
Проблема передбачає створення цілісної системи патріотичного виховання дітей шляхом реалізації таких завдань:
- визнання й забезпечення в реальному житті прав людини, її прав та гідності як найвищої соціальної цінності; утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей як свобода, рівність, справедливість, чесність, відповідальність;
- утвердження толерантного світогляду, сприйнятливості до культурного плюралізму, шанобливого ставлення до інших культур і традицій;
- забезпечення сприятливих умов для самореалізацїї особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей; для розвитку професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності особистості;
- формування громадянської ідентичності, відчуття належності до рідної землі, народу; визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини; утвердження почуття патріотизму, відданості у служінні Батьківщині;
- формування соціальної активності особистості: готовність до участі у процесах державотворення, здатність до спільного життя та співпраці у громадянському суспільстві, готовність взяти на себе відповідальність; здатність розв’язувати конфлікти у відповідності з демократичними принципами, здатність до самостійного життєвого вибору;
- формування психологічної та фізичної готовності населення до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації населення до державної та військової служби;
- розвиток критичного мислення, що забезпечує здатність усвідомлювати та відстоювати особисту позицію в тих чи інших питаннях, вміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми, брати участь у дебатах, вміння
переосмислювати дії та аргументи, передбачати можливі наслідки дій та вчинків;
- формування політичної та правової культури, знань про політичні системи та владу на всіх рівнях суспільного життя, про закони та законодавчі системи; утвердження поваги до Конституції України, законодавства, державної символіки, державної мови;
- уміння визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства, спілкуватись з демократичними інститутами, органами влади, захищати і підтримувати закони та права людини, бути обізнаним зі способами соціального захисту.
Очікувані результати Реалізація проблеми дасть змогу:
- забезпечити утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей як свобода, рівність, справедливість;
- забезпечити утвердження толерантного світогляду, сприйнятливості до культурного плюралізму, загальнолюдських цінностей, толерантного ставлення до інших культур і традицій;
- забезпечити сприятливими умовами для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей; для розвитку професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності особистості;
- підвищити рівень громадянської ідентичності, відчуття належності до рідної землі, народу; визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини; утвердження почуття патріотизму, відданості у служінні Батьківщині;
- підвищити рівень соціальної активності особистості: готовність до участі у процесах державотворення, здатність до спільного життя та співпраці у громадянському суспільстві, готовність взяти на себе відповідальність; здатність розв’язувати конфлікти у відповідності з демократичними принципами, здатність до самостійного життєвого вибору;
- підвищити рівень психологічної та фізичної готовності підлітків до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, престижу і розвиток мотивації населення до державної та військової служби; гуманістичних цінностей;
- підвищити загальний рівень політичної та правової культури, знань про політичні системи та владу на всіх рівнях суспільного життя, про закони та законодавчі системи; утвердження поваги до Конституції України, законодавства, державної символіки, державної мови;
- підвищити рівень уміння визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства, спілкуватись з демократичними інститутами, органами влади, захищати і підтримувати закони та права людини, бути обізнаним зі способами соціального захисту.
Кінцевим результатом реалізації проблеми передбачається позитивна динаміка зростання рівня патріотизму в дітей, зростання соціальної і трудової активності, внеску до розвитку основних сфер життя, діяльності суспільства і держави, подолання екстремістських проявів та інших негативних явищ, відродження духовності, соціально-економічна і політична стабільність та зміцнення національної безпеки.
Немає коментарів:
Дописати коментар