Методична робота

                                                                                                                                                                       Використання інтерактивних технологій для становлення компетентісної особистості                                                               Зміст
ВСТУП

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ  ТА ЛІТЕРАТУРИ



1.1.Суть та аналіз поняття "інтерактивні технології» …

1.2. Інтерактивне навчання як новітній підхід до організації навчального процесу  на уроках української мови  та літератури


РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ РЕАЛІЗІАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ  УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ  ТА ЛІТЕРАТУРИ



2.1. Інтерактивні технології кооперативного навчання

2.2. Технології колективно - групового навчання …………………...

2.3.Технології ситуативного моделювання.…………………………….

2.4 Практичні методи інтерактивного навчання на уроках української мови

2.5 Практичні методи інтерактивного навчання на уроках української літератури

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА



Вступ
Повноцінними є тільки ті знання,
які дитина здобула власною активністю.
Йоганн Песталоцці
В умовах реформування системи освіти, коли найвищою цінністю суспільства проголошується людина, шкільна мовна та літературна освіта покликана створити на основі засвоєння знань оптимальні умови для інтелектуального розвитку і самореалізації особистості, виховання громадянина України.
Цілеспрямований розвиток індивідуальності можливий лише тоді, коли теорія освіти не декларуватиме необхідність творчості педагога й творчості школяра, а систематично за допомогою доцільних методів втілюватиме її в навчально-виховному процесі.
Протягом міжатестаційного періоду я працювала над темою  «Використання інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури», тому що вона є невід’ємним компонентом сучасної системи освіти.
Актуальність теми
Інтерактивне навчання дозволяє розв'язати одразу кілька завдань: розвиває комунікативні вміння й навички, допомагає встановленню емоційних контактів між учасниками процесу, забезпечує виховне завдання, оскільки змушує працювати в команді, прислухатися до думки кожного. Використання інтерактиву знімає нервове напруження, дає можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу на основні питання.
Мета  дослідження: дослідити, уточнити й обґрунтувати особливості застосування інтерактивних технологій навчання на уроках  української  мови та літератури.
Гіпотеза дослідження: передбачається, що навчання за допомогою використання сучасних інтерактивних  технологій сприятиме розвитку учнів. 
Основні завдання:
Зясувати загальну суть інтерактивного навчання.
Розкрити шляхи вдосконалення сучасного уроку української мови та літератури завдяки інтерактивним технологіям.
Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження. 
Розглянути структуру і методику інтерактивного навчання.
Поділитися досвідом проведення уроків з використанням інтерактивних технологій навчання.
Об'єкт дослідження:
Інтерактивні технології навчання на уроках української мови та літератури.
Предмет дослідження:
використання сучасних інтерактивних  технологій як засобу розвитку пізнавального інтересу  учнів до вивчення української мови та літератури. 


Розділ 1. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Суть та аналіз поняття "інтерактивні технології"
Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Формування особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов:
- створення позитивного настрою для навчання;
- відчуття рівного серед рівних;
- забезпечення позитивної атмосфери в колективі;
- усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів;
- відчуття кожного активним учасником подій і власної освіти та розвитку. Це формує внутрішню мотивацію до навчання та спонукає до саморозвитку та самоспостереження.
У сучасному суспільстві джерелом знань може виступати не тільки вчитель, а й комп'ютер, телевізор, відео. Учні повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти суть речей, уміти висловити думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.
«Інтерактивний» (від англ. «inter» - взаємний і «act» - діяти) - здатний до взаємодії, діалогу.
 «Сутність інтерактивного навчання, – стверджують Н. Побірченко та Г. Коберник, – полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання».
Інтерактивність освіти сприяє формуванню як предметних умінь і навичок, так і загальнонавчальних, виробленню життєвих цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, розвитку комунікативних якостей особистості. Така технологія, як стверджують дослідники, передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації і виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Тому під час такого навчання учні вчаться демократично спілкуватися з іншими людьми, критично й творчо мислити, приймати обґрунтовані рішення. При цьому до роботи залучаються всі учасники процесу, які працюють у групах в облаштованому класі за підготовленим заздалегідь вчителем  матеріалом, із дотриманням процедури й регламенту, в атмосфері довіри.
Інтерактивне навчання змінює звичні ілюструючі форми на діалогічні, що ґрунтуються на взаємодії та взаєморозумінні. Враховуючи вищесказане, можна відзначити такі методичні особливості організації інтерактивного навчання: застосування проблемних ситуацій та формулювань, відповідна організація навчального простору, що сприяє діалогу, мотиваційне забезпечення спільної діяльності, дотримання правил навчального співробітництва, використання комунікативних методів і прийомів, оптимізація системи оцінювання процесу та результатів спільної діяльності, розвиток навичок самоаналізу і самоконтролю індивідуальної та групової діяльності.
Головна риса інтерактивного навчання — використання власного досвіду учнями під час розв'язання проблемних питань. Їм надається максимальна свобода розумової діяльності при побудові логічних ланцюгів.
Використання сучасних інноваційних технологій, зокрема технології інтерактивного навчання, значною мірою підвищує ефективність навчального процесу, сприяє високому інтелектуальному розвитку учнів, забезпечує оволодіння навичками саморозвитку особистості, можливістю думати, творити.
Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадської активності в громадянському суспільстві та демократичній правовій державі. Це потребує активізації навчальних можливостей учнів. Уроки повинні формувати основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навички та зразки поведінки; пробуджувати в дітей інтерес та мотивацію, навчати самостійного мислення та дій. За умов інтерактивного навчання всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись: вони мають час подумати, обмінятись ідеями з партнером, а потім озвучити свої думки перед класом.
Така робота сприяє розвиткові навичок спілкування, уміння висловлюватись, критичного мислення, уміння спільного вироблення рішення.
Інтерактивне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь.
Перевага інтерактивного навчання в тому, що учні засвоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), у класах збільшується кількість учнів,які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань. 
1.2. Інтерактивне навчання як новітній підхід до організації навчального процесу  на уроках української мови  та літератури
Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.
Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.
Дослідження, проведені Національним тренінговим центром, показують, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень були відображені в схемі, що отримала назву «Піраміда навчання».
З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція — 5%, читання — 10%), а найбільших — інтерактивного (дискусійні групи — 50%, практика через дію — 75%, навчання інших чи негайне застосування — 90%).
Це, звичайно, середньостатистичні дані, і в конкретних випадках результати можуть бути дещо іншими, але в середньому таку закономірність може простежити кожен педагог. Ці дані цілком підтверджуються дослідженнями сучасних російських психологів.
Однією з причин незадовільного засвоєння учнями почутого на уроці є темп, із яким учитель говорить, і ступінь сприйняття дітьми його мовлення.
Більшість учителів  промовляє приблизно від 100 до 200 слів за хвилину. Але діти нездатні сприйняти такий потік інформації. За високої концентрації уваги людина може сприйняти від 50 до 100 слів за хвилину, тобто половину. Проте здебільшого, навіть тоді, коли навчальний матеріал цікавий, учням важко зосереджувати увагу протягом тривалого часу. Вони відволікаються, починають обдумувати деталі почутого чи навіть проблему або ситуацію, що не стосується уроку.
Наукові дослідження твердять, що, для того, щоб учні слухали і не думали над сторонніми речами, викладачі повинні промовляти від 400 до 500 слів за хвилину. Адже це неможливо, людина говорить у чотири рази повільніше, а тому учні відволікаються, і часом їм стає нудно.
Два відомих фахівці в галузі кооперативної освіти Д. та Р. Джонсон разом з К.Смітом указують на кілька проблем:
• увага учнів падає з кожною хвилиною;
• ця форма навчання подобається учням, у яких розвинена в основному слухова пам'ять;
• рівень засвоєння фактичного матеріалу низький;
• вважається, що всім учням потрібна однакова інформація, і всі учні засвоюють її однаковими темпами, що насправді не так.
Використання наочності на уроках мови  збільшує запам'ятовування матеріалу від 14 до 38% . Експеримент, проведений американськими дослідниками, показав, що використання візуальних засобів під час вивчення слів на 200 % поліпшує результати. Крім того, така презентація матеріалу забирає на 40 % менше часу, вона підсилює усну подачу матеріалу. Наочність варта не тільки сотень слів, а й утричі ефективніша за одні лише слова.
Якщо ж до роботи залучається слухова й зорова пам'ять, є більше шансів задовольнити потреби різних учнів, чий спосіб сприйняття матеріалу може суттєво відрізнятися. 
Однак використання лише зорової та слухової пам'яті недостатнє.
Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:
Те, що я чую, я забуваю,
Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок,
Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.
Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти. Хоча останній метод простіший, доступніший і, безумовно, швидший. Ви можете швидко повідомити учням те, що вони повинні знати, і вони забудуть це ще швидше.
Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація самі по собі ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання. 
Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.
Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ РЕАЛІЗІАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ  УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
2.1. Інтерактивні технології кооперативного навчання.
Одним із кроків підвищення ефективності уроку є впровадження інтерактивних технологій навчання.
Тож  розглянемо сучасні інтерактивні навчальні технології в тих моделях, які доцільно застосовувати при  викладанні української мови та літератури.
Робота в парах. Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі в малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети. За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу.
Ротаційні (змінювані) трійки. Діяльність учнів у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговорюванню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.
Два - чотири - усі разом. Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі  вмінь переконувати та вести дискусію.
«Карусель». Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань.
Робота в малих групах. Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Використовуються малі групи тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, але не індивідуальної роботи.
Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп.
Діалог”. Суть його полягає в спільному пошуку групами згодженого рішення. Це знаходить своє відображення в кінцевому тексті, переліку ознак. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.
“Синтез думок”. Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об’єднання в групи і виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.
“Спільний проект”. Має таку саму мету та об’єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків.
“Пошук інформації”. Різновидом, прикладом роботи в малих групах  є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем лекцію або матеріал попереднього уроку, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання. Використовується для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал.
“Коло ідей”. (Раунд робіт, кругова система). Метою “Кола ідей” є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох позицій, які групи представляють по черзі.
«Акваріум». Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.


Інтерактивні технології кооперативного навчання

«Карусель»
Робота в малих групах  
«Акваріум»
«Діалог»
«Синтез думок»
«Коло ідей»

2.2. Технології коллективно - групового навчання.
До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу .
Обговорення проблеми в загальному колі. Це загальновідома технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є пояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань учнів, до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо.
Мікрофон. Різновидом загальногрупового обговорення є технологія “Мікрофон”, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
Незакінчені речення. Цей прийом часто поєднується з “Мікрофоном” і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.
Мозковий штурм. Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.
Мета “мозкового штурму” чи “мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.
Навчаючи - учусь. Цей метод використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу підвищує інтерес до навчання.
Ажурна пилка (“Мозаїка”, “Джиг-со”). Дана технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції в тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.
Аналіз ситуації. На уроках української мови зміст деяких понять учні засвоюють, аналізуючи певні ситуації. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивідуально,  у парах, в групах або піддаватися в загальному колі. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.
Вирішення проблем. Метою застосування такої технології є навчити учнів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.
Дерево рішень. Як варіант технології вирішення проблем можна  використати “дерево рішень”, яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень.



Інтерактивні технології колективно-групового навчання
2.3. Технології ситуативного моделювання.
Модель навчання у грі – це побудова навчального процесу за допомогою включення учня в гру.
Використання гри в навчальному процесі завжди стикається з протиріччям: навчання є завжди процесом цілеспрямованим, а гра за своєю природою має невизначений результат (інтригу). Тому наше завдання при застосуванні гри в навчанні полягає в підпорядкуванні гри, визначеній дидактичній меті.
Ігрова модель навчання покликана реалізувати ще й комплекс цілей: забезпечення контролю виведення  емоцій, надання дитині можливості самовизначення, надихання і допомога розвитку творчої уяви, надання можливості зростання навичок співробітництва в соціальному аспекті, надання можливості висловлювати свої думки.
Учасники навчального процесу за ігровою моделлю перебувають в інших умовах, ніж у традиційному навчанні. Учням надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише означуваними правилами гри. Учні самі обирають власну роль у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв’язання, беручи на себе відповідальність за обране рішення. Учитель в ігровій моделі виступає як інструктор, суддя, тренер, головуючий, ведучий.
Арсенал інтерактивних ігор досить великий, але найбільш поширений з них є моделюючий.
Стимуляційні або імітаційні ігри. Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми, а стимуляція дає можливість учням глибоко вжитися в проблему, зрозуміти її із середини.
Спрощене судове слухання. Технологія спрощеного суду дає можливість учням отримати спрощене уявлення про процедуру прийняття судового рішення, взяти участь у вправі, пов’язаній з аналізом, критичним мисленням, прийняттям рішень.
Громадське слухання. Мета застосування технології: моделювання суспільного слухання за допомогою імітаційної гри дозволяє учням зрозуміти мету і порядок слухань, а також ролі й обов’язки членів державних органів, комітетів, комісій. Крім цього, учні одержують практичний досвід у визначенні і поясненні ідей, інтересів і цінностей, пов’язаних із предметом слухання.
Розігрування ситуацій за ролями. (“Рольова гра”, “Програвання сценки”). Мета рольової гри – визначити ставлення конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри, допомогти навчитися через досвід .
Отже, завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при правильній їх організації зростає цікавість до процесу навчання.
На мою думку, особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі. На жаль, навіть старшокласники часто не мають цих навиків (це помічає кожен педагог-практик), коли відбувається підготовка до якогось позакласного заходу і починаються "цікаві" процеси в колективі: спочатку всі претендують на роль лідера, а коли доходить до реального продукування ідей і їх  втілення в життя, клас стає пасивним і всі чекають на зовнішнє керівництво. У  слабкоорганізованому класі колектив відразу пасивний, керівника доводиться призначати "згори", але обов’язково знайдеться "непокірний". Тобто не відбувається нормального процесу розподілу ролей, взаємодії, прийняття рішень та їх виконання. Учні не здатні, оскільки не вміють, а не вміють тому, що їх не навчили співпрацювати. А саме ці навички будуть корисними і постійно застосовуваними в дорослому житті. При правильному, спланованому і систематичному застосуванні інтерактивних методів цю проблему можна розв’язати.


Забезпечують максимальну свободу інтелектуальної діяльності, спонукають до розв’язанння проблемної ситуації, виховують відповідальність за прийняте рішення, формують навички співробітництва, надають можливість висловлювати свої думки

Рольова гра

Інсценізація

Драматизація

Проведення конференції
Інтерактивні технології ситуативного моделювання
Інтерактивні методи навчання є частиною особистісно-зорієнтованого навчання, оскільки сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і потенціалу.
Але у процесі застосування інтерактивного навчання в мене постійно виникали різні проблеми та труднощі. Вважаю за доцільне їх навести, щоб показати практичну сторону інтерактивного навчання.
Отже, типові проблеми:
Головна проблема: учень часто не має (!) власної думки, а якщо й має, боїться висловлювати її відкрито, на весь клас. Самі учні пояснюють це так: “У нас рідко запитують власну думку”, “Чи цінна моя думка?”, “А раптом вона не співпаде з думкою вчителя чи колективу?”, “Вона суперечить думці учня, що має в класі авторитет з цього предмету” тощо.
Часто школярі не вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їх думку, рішення.
Учень не готовий у процесі обговорення змінювати свою думку, іти на компроміс.
Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи.
Труднощі в малих групах: лідери намагаються “тягнути” групу, а менш підготовлені учні відразу стають пасивними.
Часто трапляється висловлення відверто антисуспільних думок з метою завоювання “авторитету”, привертання уваги. При обговоренні замість аргументувати свою думку, учень починає демагогію: “Ви ж самі сказали, цінною є кожна думка, а я так думаю й Ви мене не переконаєте!”
Для того щоб подолати складності застосування окремих інтерактивних технологій і перетворити їхні слабкі сторони в сильні, треба пам'ятати:
Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування як учням, так і педагогу.
Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема, для того щоб охопити весь необхідний матеріал і глибоко його вивчити, треба старанно планувати свою роботу.
Як показали результати, після запровадження цих методів у моїй роботі відбулися наступні зрушення:
учні набули культури дискусії;
виробилося вміння приймати спільні рішення;
поліпшилось уміння спілкуватися, доповідати;
якісно змінився рівень сприйняття учнями української літератури – він набув особистісного сенсу, замість “вивчити”, “запам’ятати” стало “обдумати”, “застосувати”;
якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.
Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня.
2.4 Практичні методи інтерактивного навчання на уроках української мови 
Робота над даною проблемною темою, впровадження її у власний педагогічний досвід, дали мені змогу переконатися в тому, що поруч з пояснювально-ілюстративними прийомами вчитель повинен застосовувати нові, особистісно зорієнтовані, в яких посилений творчо-діяльнісний компонент. Лише в цьому разі учні під керівництвом учителя здобувають (а не отримують) справді необхідні знання, вміння, навички. І починати таку роботу необхідно відразу, з 5 – 6 класу, тому що саме в цьому віці в дітей зникає безумовна мотивація до навчання, і вчителю необхідно викликати і посилити у школярів власні корисні мотиви у навчанні, викликати інтерес, сприяти кращому засвоєнню і запам’ятовуванню відомостей з мови.
Дані завдання мені, як учителю, вдається реалізовувати, використовуючи на уроках української мови ігрові завдання та окремі інтерактивні технології навчання, які дають змогу створювати на уроці ситуацію успіху, включати ігрові моменти, супроводжувати роботу доброзичливим коментарем, що дуже важливо для учнів 5 – 6 класів з огляду на їхні вікові психологічні особливості. На таких уроках запорукою успіху стає вміння створити атмосферу пізнання, пошуку, зацікавленості.  
Важливим є те, що, застосовуючи елементи інтерактивного навчання на уроках української мови, я побачила, що завдяки таким технологіям учні вчаться бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими.
Основними методами і прийомами інтерактивного навчання є самостійна робота, проблемні та творчі завдання, запитання учнів до вчителя та навпаки. Усе це сприяє розвитку творчого, критичного мислення. 
Хочу зазначити, що використання інтерактивних технологій не є для мене самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на уроці.  
Що стосується впровадження даних технологій на уроках мови, то я, звичайно, використовую не весь їх спектр, а тільки найдоступніші, найзрозуміліші для учнів. Це такі технології як «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах, «Навчаючи – учусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення».
Наприклад, інтерактивну технологію «Мікрофон» використовую на етапі мотивації навчальної діяльності. Учні мають уявити, що працюють з мікрофоном (ручка, олівець) і, передаючи його один одному, висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми.
У такий же спосіб проводжу етап підсумку уроку, поставивши до учнів питання : Чи досягнута мета уроку? Чи довідалися вони щось нове? Чи збагатили свої знання, словниковий запас тощо? Чи сподобався урок? Чим?
Інтерактивну технологію «Метод ПРЕС» застосовую, якщо потрібно  учням довести і обґрунтувати свою точку зору, відповідаючи на питання за схемою:
Я вважаю,…
Тому що …
Отже,
Цю ж технологію можна застосовувати і під час підсумків уроку, коли перед учнями стоїть питання:
Чого не вдалося досягти на уроці?
  Що було особливо вдалим?
    Наприклад, вивчаючи  правопис префіксів з-, с- , використовую для актуалізації опорних знань з теми інтерактивну технологію «Мозковий штурм» :
Якого правила стосується сполучення слів «кафе птах»?
Сформулюйте це правило.
Наведіть приклади слів на це правило.
На етапі формування вмінь і навичок використовую інтерактивну технологію «Займи позицію». Наприклад, у 6 класі при вивченні теми «Групи прикметників за значенням» кожен учень витягає аркуш з    написаним на ньому прикметником. На дошці – у різних місцях – аркуші з написами: «якісні», «відносні», «присвійні». Кожен учень повинен підійти до відповідного аркуша, назвати свій прикметник і обґрунтувати свій вибір.
Використовуючи на уроках дані технології, я побачила певний результат: учні не лише засвоюють знання, але й розуміють, вчаться їх застосовувати, аналізувати, синтезувати, оцінювати. Тобто, така робота сприяє дуже високому рівню активності учнів, що, на мою думку, є результатом того, що головним джерелом мотивації навчання стає інтерес самих учнів.
Мені ж, як учителю, використання таких технологій дає змогу розв’язувати ряд завдань: пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати схилятися до моєї думки, розвивати критичне мислення школярів, навчити бачити помилки або логічні порушення у твердженнях інших учнів, уміти арґументувати власні думки, змінювати їх, якщо вони невірні тощо.
Також мені допомагають сприяти підвищенню пізнавальної діяльності, мотивації учнів до вивчення мови ігрові завдання, які я намагаюся використовувати на своїх уроках частіше (якщо це вмотивовано типом уроку, його завданнями), тому що вони, у поєднанні з іншими формами роботи, сприяють глибшому засвоєнню знань, індивідуалізації навчання, визначенню рівня сформованості вмінь і навичок учнів, розвивають пам’ять, увагу, вміння аналізувати, порівнювати мовні явища. До того ж, школярів лінгвістичні ігри певною мірою активізують.
Крім того, використання ігрових завдань сприяє розвитку мислячої особистості. По-перше, такі завдання здебільшого є пошуковими. Вони ставлять учня перед необхідністю самостійно знаходити шляхи розв’язання, а отже, розпізнавати, аналізувати мовні факти, зіставляти їх і формулювати висновки. А це розвиває творчі здібності школяра, увагу, ініціативність. По-друге, робота з ігровими завданнями створює позитивну мотивацію навчання, пробуджує бажання знати. По-третє, самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, учень дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості.
Досягненню вищезазначених завдань і цілей уроку сприяють цілий спектр лінгвістичних ігор, які я використовую на уроках мови: кросворд, вікторина, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка, лінгвістична задача, «Сходи», «Перехрестя», ребус, «Ти – редактор», «Зайвина», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Визбирувач», «Сортування», «Найрозумніший», «Мовна дуель», «Останнє слово – за тобою», «Хто швидше», «Лінгвоестафета», «Ти – учитель», тощо.
Ігрові завдання я використовую на різних етапах уроку, тому що вони дають можливість і активізувати увагу учнів, і відпрацювати засвоєні знання, і зняти напруження, і підвищити продуктивність роботи. Наведу декілька прикладів використання ігрових завдань:
5 клас. Тема «Антоніми»
На етапі актуалізації опорних знань пропоную учням ігрове завдання «Відгадай загадку» :
    Куций хвіст і довгі ноги.
    Уночі і вденьтривоги.
    Миру й спокою не знаю:
    Всіх боюся, утікаю.  (Заєць)   
Учні відгадують загадку. Підкреслюю крейдою різних кольорів пари слів (куций – довгі, уночі – вдень, тривоги - спокою).
«Мозковий штурм»
Чому саме ці слова об’єднано вчителем у пари?
Що можна сказати про значення даних слів?
Що можна сказати про їх належність до частин мови?
Як називаються такі слова?
Далі – робота по вивченню теми.
6 клас. Тема «Написання прізвищ»
На етапі закріплення знань учням пропоную для розв’язання лінгвістичну задачу :
    Після закінчення уроку вчителька попросила учня покликати до кабінету Онищенка. Хлопець, вийшовши з кабінету, замислився: кого ж потрібно покликати, адже в класі є і Олена Онищенко, і Петро Онищенко?                                                                                                            
5 клас. Тема «Вживання апострофа»
Розв’язати ребуси. Пояснити написання даних слів.
           7Я (сім’я),  гі  (підгір’я).
                         під 
5 клас. Тема «Спільнокореневі слова»
«Сходи»
Заповнити «сходи» спільнокореневими словами.
Гра «Аукціон» (Тема «Фразеологізми» )
  Проводжу у формі аукціону або естафети: за 3 – 4 хв. учні повинні назвати якомога більше фразеологізмів зі словами: голова, язик, око, зуби, ноги.

   «Сховане слово»
Доберіть до кожного слова антонім і прочитайте «сховане» слово. Усі слова –антоніми повинні починатися однаковою літерою.                                                                                                                      
1.Конкретний. 2.Мирний. 3.Неохайний. 4.Відносний. 5.Пасивний. 6.Синтетичний. 7.Неологізм. 8.Симпатичний.
Орфографічна естафета
Клас ділиться на команди (за рядами). На дошці записано слово з орфограмою (наприклад, директор). Кожен член команди повинен написати слово з орфограмою, яке б починалося буквою, на яку закінчилося попереднє. Виграє команда, що швидше впорається із завданням. (Наприклад: директор – «Рукавичка» - ательє…).

«Зайвина» ( 6 клас. Тема «Повторення та узагальнення вивченого з теми «Іменник»» )
Визначити «зайве» слово, обґрунтувати свій вибір.
Марш, вежа, круча, плече, надія.
Дріжджі, радощі, окуляри, листки, ножиці.
Листоноша, дружина, староста, слуга, сирота.
Для перевірки рівня засвоєння теоретичних знань використовую гру «Ти – мені, я - тобі». Учні заздалегідь мають підготувати питання з теорії теми, що вивчається, для однокласників.
Також учні отримують домашнє завдання (для виконання за бажанням) ігрового характеру: скласти кросворд, ребус, лінгвістичну задачу,            «Зайвину». Такі завдання, як правило, діти виконують із задоволенням, докладаючи і знання, і творчі здібності. Так, наприклад, при вивченні теми «Будова слова. Словотвір» учениця 6 класу склала лінгвістичну гру для однокласників «Відгадай слово» :
А) Відгадайте слово, у якому: корінь від слова земля, суфікси від слів весняний, ліжко, закінчення від слова лопата (землянка).
Б) Відгадайте слово: державна пісня + частина світу (гімназія).
В) Відгадайте слово: вороняче слово + гральна карта (картуз).
Г) Відгадайте слово, у якому: префікс від слова безбарвний, корінь від слова вода, суфікс від слова парний, закінчення від слова гарний (безводний).
Крім того, використовую нетрадиційні уроки: мовний турнір, брейн-ринг, урок-змагання, урок-подорож, урок-вікторина, урок-дослідження, урок-казка тощо, які також зацікавлюють учнів і підвищують рівень пізнавальної діяльності і мотивації до вивчення рідної мови. Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології.
Уміле застосування інноваційних форм роботи, на мою думку,  дає  мені змогу успішно розв`язати поставлені питання. Для цього визначила такий алгоритм:
визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;
провести достатню попередню підготовку;
забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;
дати учням інструктивні матеріали.
Як зразок, пропоную фрагмент уроку у 8 класі.
Тема "Звертання"
Кожна група отримує завдання, після його виконання звітує перед класом. Разом робимо висновки, узагальнення, які записуємо в зошит.
1 група – графічний самодиктант
Зобразити схеми речень у таблиці, виділити граматичні основи. Зробити висновок щодо постановки розділових знаків у реченнях зі звертаннями.
2 група – Поставити розділові знаки, вказати вид звертання. Зробити висновок.
Не хилися явороньку ще ж ти зелененький!
Засмійся Матвійку дам копійку.
Ой сину мій сину сину молоденький де нічку пробував?
Не плач не журися молодий козаче.
Спи ж ти малесенький  пізній -бо час…
Ой і не стелися хрещатий барвінку.
3 група - Вправа-редагування. Зробити висновок про роль звертань у мовленні ( подаємо вже заповнену таблицю)
Неправильно
Правильно
Петенька, йди сюди!
Петрику (Петрусю )підійди сюди!
Ой ти,  мій котик!
Ой  ти, мій котику!
Андрюшка, відкрий очі уже ранок!  
Андрійку, розплющ очі - уже ранок!
Анічка, поділи грушу пополам!
Ганнусю, поділи грушку навпіл!
Ох ти ж, моя  куколка!
Ох ти ж , моя лялечко!
Дєвочкu, осторожно!
Дівчатка, обережно!
Пробач мене, дедушка, умоляю!
Пробач мені, дідусю, благаю!
Шофер , притормозіть, будь ласка!
Пане водій, пригальмуйте, будь ласка!
Вибачаюсь тьотя, яка слідуюча зупинка?
Вибачте, будь ласка, тітонько, яка наступна зупинка?
Будьте добрі, дядя, подвинтесь!
Будь ласка (прошу Вас), будьте добрі, посуньтеся!
Пацан, до якої години працює общєствєний транспорт?
Агов, юначе, до котрої години працює громадський транспорт?
Часто використовую різні форми роботи в парах: "Взаємоінтерв'ю", " Ти -  мені, я - тобі", " Взаємоперевірка".
У своїй роботі я намагаюся застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору.   Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.
Метод «мозкова атака – карусель» використала на підсумковому уроці з розділу "Лексичне значення слова".
На великих аркушах паперу записані підтеми:
1. Омоніми.
2. Синоніми.
3. Антоніми.
4. Фразеологізми.
Об'єднавшись у чотири групи, діти рухаються від однієї таблиці до наступної. У кожної групи є 5 хвилин, щоб записати все, що вони знають з цієї теми. Кожна група отримує фломастер певного кольору. Групи закінчують свою подорож біля таблиці, з якої почали. При такій роботі діти мають змогу висловити свої думки з кожної теми, а також побачити, що було дописано іншими групами.
Вивчаючи тему «Правопис і та и в основах слів іншомовного походження», при поданні нової інформації використовую інтерактивну вправу «Ажурна пилка».
Перед початком роботи учні отримують картку-інструктаж.
Картка-інструктаж «Ажурна пилка»
Як організувати роботу
Під час роботи за допомогою методу «Ажурна пилка» ви повинні бути готовими працювати в різних групах.
Спочатку ви працюватимете в «домашній» групі (1, 2, 3, 4...), де вивчите та обговорите свій матеріал. Щоб ефективнішою була ваша робота, оберіть головуючого, тайм-кіпера (того, хто буде стежити за часом), секретаря та доповідача, який буде пред’являти вашу інформацію.
Потім в іншій групі (відповідно кольору) ви будете виступати в ролі «експертів» з питання, над яким ви працювали в «домашній» групі, та отри­маєте інформацію від представників інших груп.
В останній частині заняття ви знову повер­таєтесь у свою «домашню» групу для того, щоб поділитися тією новою інформацією, яку вам на­дали учасники інших груп, виробите спільні вис­новки та рішення.
Зауваження. У кожній «домашній» групі всі її учасники повинні мати позначки різних кольорів, а в кожній «експертній» — однакові. У «домашніх» гру­пах повинно бути від 3 до 5 чоловік. Кожна «експерт­на» група повинна знати місце збору для роботи.
Інтерактивна вправа «Ажурна пилка»
1. Визначення мети вправи:
глибоко усвідомити матеріал уроку за корот­кий проміжок часу;
поглибити навички роботи в групах.
2. Створення «домашніх» та «експертних» груп.
3. Визначення завдань групам.
«Червоні» — вивчити та сформулювати правила написання і в словах іншомовного походження. За­писати у зошит такі слова: інструкція, відеофільм, Іліада, візаві, пілот, мітинг, журі, амбіції.
Пояснити написання і в цих словах, за допомо­гою «Словника іншомовних слів», визначити зна­чення підкреслених слів.
«Сині» — вивчити та сформулювати правила на­писання и в словах іншомовного походження. Дібра­ти речення-алгоритм для кращого запам’ятовування правила «дев’ятки». Зразок: Цить, жінко, чоловік заспіває «Реве та стогне Дніпр широкий».
Записати в зошити слова, вставити пропущені букви.
Д...кція (вимова), т...раж (кількість примірників друкованого видання), ф...зична (праця), с...рени (різкі звукові сигнали), ц..тата (дослівний уривок з тексту), ж...рафа, ч...нара (східний платан), ш...фер (штучний покрівельний матеріал), р...туал...
«Жовті» — пояснити алгоритм написання і та и в словах іншомовного походження, що означа­ють власні назви, дібрати свої приклади.
«Зелені» — презентувати словничок слів-винятків із правила «дев’ятки», пояснити правила написання і в словах іншомовного походження.
Слова-винятки: всупереч правилу «дев’ятки» и пишеться після приголосних (найчастіше після г, х, п, к, л, м, в, н, б) перед наступними приго­лосними у словах:
а) в найдавніше запозичених із тюркських мов, що починаються на -баш (голова) та -ки: башлик, башкир, кишлак, кисет, кинджал, ки­лим;
б) у церковних назвах: диякон, єпископ, митрополит, католик;
в) а також у деяких словах, що часто вживають­ся: жасмин, лимон, гиря, мигдаль, канитель.
Букву і пишемо:
а) після літер та позначення голосних: інтуїція, Каїр, еліпсоїд;
б) у словах, що закінчуються на їзм: героїзм, атеїзм.
Робота в «домашніх» групах.
Завдання — опрацювати правила написання і та и в словах іншомовного походження на тако­му рівні, щоб можна було дохідливо передати їх іншим. Виконавши визначені завдання, учні роз­ходяться до «експертних» груп відповідно кольо­ру своєї картки.
Робота в «експертних» групах.
Члени «експертних» груп вислуховують по черзі кожного представника «домашньої» групи і таким чином отримують повну інформацію про правопис і та и в словах іншомовного походження.
Примітка: у кожній «експертній» групі повинні бути представники із кожної «домашньої» групи.
Повернення в «домашні» групи.
Кожен ділиться інформацією, отриманою в «ек­спертних» групах, при потребі один одному допо­магає з’ясувати незрозумілі правила чи приклади.
Основне завдання «домашніх» груп на цьому етапі — корекція та остаточне узагальнення всієї інформації.
У сильному класі пропоную групам виконати вправу: дібрати українські відповідники до слів іншомовного походження, пояснити напи­сання і та и.
Горизонт — обрій, аплодисменти — оплески, турист — подорожній, гігантський — величез­ний, орфографія — правопис, вакцина — щеп­лення, дефіцит — нестача, дискусія — суперечка, абітурієнт — вступник, симпатія — приязнь, апа­тичний — байдужий, млявий.
Вивчаючи тему «Правила вживання апострофа», при закріпленні навчального матеріалу проводжу роботу в групах, яка передбачає відгадування кросворда та виконання вправ-ігор «Третє зайве» і «Фонетичні загадки».
Кросворд «Слова з апострофом»
Група близьких родичів, що проживають разом. (Сімя)
Елементи вбирання священника. (Ряса)
Частина голови. (Тімя)
Запашна лікарська рослина. (Мята)
Що не можна вживати в піст. (Мясо)

Вправа-гра «Третє зайве»
1 група
Св..ятослав, В..ячеслав, П..єр.
Міжгір..я, р..яд, повір..я.
2 група
Зв..язок, цв..яшок, тьм..яний.
Риб..ячий, черв..як, мавп..ячий.
3 група
Р..ясно, з..яблик, об..ява.
Р..ябка, р..ядно, бур..ян.
Вправа-гра «Фонетичні загадки»
Приголосний, дзвінкий, не маю пари. Знайдіть мене у слові мати.
Приголосний, дзвінкий, без пари. Разом із голосними, що є у слові хата, позначаюсь однією буквою.
Приголосний, глухий. Моя пара – [д].
Голосний, ненаголошений. В алфавіті позначаюсь першою літерою
Завдання:
1 група. Складіть фонетичну загадку до слова «м’язи».
2 група. Складіть фонетичну загадку до слова «м’яч».
3 група. Складіть фонетичну загадку до слова «м'ясо».
Така робота сприяє не тільки формуванню вмінь і навичок уживання апострофа, а й викликає інтерес до вивчення української мови.
При вивчені в 7 класі «Повторення, узагальнення й систематизація вивченого про дієприслівник як особливу форму дієслова» роботу в групах проводжу диференційовано, що дає можливість кожному учневі відчути себе рівним серед рівних.
І група (сильні) Скласти невеличкий опис зимового лісу, використавши дієприслівники доконаного та недоконаного виду. Яку роль виконують дієприслівники у мовленні?
ІІ група (середні) Відредагувати речення, виправити помилки Петрику.
Здавши книжку, бібліотекар порадив мені нову.
Не вивчивши правила, вчителька поставила мені за диктант двійку.
Граючи в футбол, мати покликала мене в вечеряти.
Роблячи уроки, до мене прийшла подруга.
ІІІ група (слабкі) Записати речення, замінивши дієслова в дужках дієприслівником.
Кружляють над степом орли, (виглядати) здобич.
Весною каштан цвів білим цвітом (підняти) до свої свічки.
(Втрачати) рідну мову, народ втрачає разом з нею своє духовне коріння.
З метою закріплення орфографічних та пунктуаційних навичок використовую різні види диктантів: дубль-диктанти, розподільні акродиктанти, диктанти з «ключем», коментовані диктанти, диктанти-тести, самодиктанти, програмовані диктанти та інші.
При закріпленні навичок з розділу «Синтаксис» даю дубль-диктант.
Запишіть речення на те саме пунктуаційне правило.
Ліс – наше найбільше багатство.
Сонце світить, та не гріє.
Порозцвітали в саду квіти: маки, чорнобривці, ромашки.
Весна, по-моєму, найкраща пора року.
 Також використовую орфографічний дубль-диктант.
Читаю повільно слово, учні записують власний приклад з тією самою орфограмою.
Просьба, хвастливий, кількісний, доньці, свято, з’єднання, радістю, зелений, диригент, тінню, людський, Вінниччина.
При вивчені теми «Прислівник» у 8 класі пропоную самодиктант.
Запишіть в алфавітному порядку прислівникові сполучення, які ви запам’ятали. Підкресліть орфограми.
Найвищий бал ставлю тому, хто пригадав найбільше сполучникових сполучень.
При вивчені теми «Будова слова» в 5 класі даю дітям графічний диктант (диктую слова, учні малюють схеми будови слів).
Прехороший, наддніпровський, сестриченька, землемір, кенгуру, гайок, спортклуб, перелісок.
А в 8 класі при вивченні теми «Однорідні члени речення» використовую такий же вид диктанту.
Запишіть речення схематично:
Він усе записував: пісні народні, казки й приказки, звичаї і самі мелодії пісень.
Твори Шевченка: поетичні й прозові, його листи – пройняті любов’ю до знедолених і ненавистю до експлуататорів.
Наше училище випускає різноманітних спеціалістів, а саме: слюсарів, токарів, фрезерувальників.
Електрозварювальники потрібні як при будівлі сучасних заводів, так і при експлуатації їх.
Кам’яне вугілля і залізна руда, нафта і газ, нікель і марганець – усе це скарби України.
При вивчені теми «Словотвір» використовую творчий диктант.
Додайте до кожного слова якомога більше префіксів: робити, твердити, дати, лити, ділити, мити.
У 8 класі при вивченні односкладних речень пропоную диктант-вікторину та програмований диктант.
Визначте вид односкладних речень. З яких творів ці речення?
Нас прийняли до училища разом: трьох Василів і мене.
Вже винесли двох сестер у безтямі від багатьох безсонних ночей.
Передавайте ж і внукам своїм вісті про давнє життя, давні порядки.
Коли копать картоплю, ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе.
Козака несуть і коня ведуть.
Програмований диктант.
1.Двоскладне. 2.Означено-особове. 3.Неозначено-особове. 4.Узагальнено-особове. 5.Безособове.
1.          Хто читатиме текст?
2. Отару женуть з пасовища.
3.          Мені стало жаль цю дівчинку.
4.          Задачу розв’язано раціональним способом.
5.          Змалку звикайте до праці.
6.          Усі підготувалися до уроків.
7.          На ланах співають уже нечасто.
На узагальнюючому уроці при вивченні теми « Іменник» використовую такі види диктантів:
1.  Диктант з «ключем»
Запишіть іменники у дві колонки: вжиті в однині; вжиті в множині. У кожному іменнику підкресліть першу літеру. З цих літер прочитаєте народне прислів’я.
Доля, ножиці, екзамени, озеро, приклади, радощі, берег, радість, експеримент, дочка, обеліски, птахи, іграшка, абрикоси, дерева, ліс, олівець, експонати. Ключ. Добре діло не пропаде.
2. «Корисні поради». Диктант з коментуванням.
  Завдання: дати пораду товаришеві щодо правильного написання іменників.
 Я(я)рослав М(м)удрий, річка К(к)альміус, Ж(ж)урнал (Барвінок),
М(м)еханік, В(в)ітчизна,О(о) лень, К(к)орова З(з)ірка.
2.5 Практичні методи інтерактивного навчання на уроках української літератури
Певний досвід роботи в групах і колективно накопичується в учнів у процесі навчання. Наприклад, на уроках літератури постійно формувала вміння дітей працювати самостійно: з підручником, з додатковим матеріалом, з текстом твору. Поступово в учнів удосконалювалося вміння самостійної дослідницької роботи, розвивалися аналітичні здатності, уміння виділяти із прочитаного і почутого головне, будувати зв'язне висловлюння, удосконалювалися навички виразного читання, культури мовлення, вироблялися основні навички спілкування всередині групи й за її межами.
Безумовно, усвідомлюється важливість творчої співпраці й ділового партнерства  на уроках з використанням групових форм роботи.
Виділяються такі групи уроків:
Уроки, які відбивають сучасні суспільні тенденції: урок - диспут, урок з використанням комп'ютерів.
Уроки з використанням ігрових ситуацій: урок - рольова гра, урок - конкурс, урок - літературна вітальня, урок - театралізоване подання.
Уроки творчості: комплексно - творчий урок, урок-огляд та інші.
Традиційні уроки з новими аспектами: урок - лекція, урок - семінар, урок - конференція, урок - екскурсія, урок - зустріч.
Реалізація ключових компетентностей передбачає використання різноманітних форм роботи на уроці:
рішення ситуативних завдань;
використання методу проектів;
постановка й рішення проблемних ситуацій і завдань;
використання дослідницької й практичної роботи.
Але, я вважаю, кожен інноваційний урок повинен бути системним, цілісним, з єдиною логікою спільної діяльності вчителя й учня, підлеглий загальним цілям і дидактичним завданням, які визначають зміст навчального матеріалу, вибір способів і методів навчання.
Вивчаючи в 7 класі тему «Т. Шевченко «Тополя». Романтична ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності», при актуалізації опорних знань використовую інтерактивну вправу «Мозковий штурм».
1. «Що мені відомо про Т. Шевченка?»
Коли і в якій області народився Т. Шевченко? (09.03.1814 р., Черкаській)
Родина Тараса переїхала до села Кирилівки, коли йому виповнилося... (2 роки)
Село, яке письменник вважав своєю батьківщиною. (Моринці)
Змалку в Тараса виявилися здібності до... (Малярства)
Назвіть 2–3 діячів культури, які брали активну участь у викупленні Тараса Григоровича з кріпацтва. (К. Брюллов, В. Жуковський, О. Венеціанов, В. Григорович, Є. Гребінка)
В якому закладі навчався майбутній письменник, здобувши волю? (Академії мистецтв)
Назва поетичної збірки Т. Шевченка, яка була надрукована в 1840 р. («Кобзар»)
Т. Шевченко був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину... («Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці»)
Де мріяв Т. Шевченко оселитися і жити серед рідного народу? (Над Дніпром)
Назва гори за визначенням народу, де був перехований Т. Шевченко. (Тарасова)
Як ім’я великого Кобзаря вшановується зараз? (Збудовані пам’ятники, відкриті музеї, могила поета — заповідник, ім’я поета присвоєно навчальним закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо)
За рішенням якої організації ювілей поета відзначається майже в усіх державах світу? (ЮНЕСКО)
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
2. Кросворд. Сторінками біографії Т. Шевченка

По горизонталі: 1. Професія батька Т. Шевченка. (Стельмах) 2. Прізвище кирилівського дяка, у якого навчався малий Тарас. (Богорський) 3. Назва міста, де Т. Шевченко зустрівся з І. Сошенком. (Петербург) 4. У Енгельгардта Т. Шевченко був прислужником — ... (Козачком) 5. Про що мріяв усе своє життя Тарас Григорович? (Волю) 6. Якому ремеслу Тарас Шевченко вчився в цехового майстра Ширяєва? (Малярству)
По вертикалі: 7. Назва балади Т. Шевченка. («Тополя»)
Вивчаючи в 7 класі тему «А. Чайковський «За сестрою». Характеристика образу Павлуся», при актуалізації опорних знань використовую конкурс-гру «Сторінками повісті А. Чайковського “За сестрою”», а підбиваючи підсумки, проводжу гру «Вільний мікрофон».
Підготовчий етап: клас розподіляється на дві команди. Обираються капітани в конкурсі-грі (проводиться жеребкування).
Завдання конкурсу-гри: розгадати кросворд протягом 5–7 хвилин.
Кросворд для першої команди
По горизонталі: 1. Назва села, де жила родина Судаків. (Спасівка) 2. Хто продав головного героя татарам-купцям? (Харциз) 3. Засіб, за допомогою якого татари перевозили награбоване майно. (Віз) 4. Зброя, якою козаки використовували під час бою з татарами. (Шабля) 5. Командир татар. (Мустафа) 6. Прізвище одного з козацьких ватажків. (Тріска) 7. Час, який обрали козаки для атаки на татар. (Полудень)
По вертикалі: 8. Ім’я головного героя твору. (Павлусь)
Кросворд для другої команди
По горизонталі: 1. Ім’я полоненого татарина. (Гусейн) 2. Дружина Степана Судака. (Палажка) 3. За допомогою чого Непорадний захопив татарина? (Аркана) 4. Музичний інструмент, яким володів дід Панас. (Бандура) 5. Не скачи у воду, як не знаєш... (Броду) 6. Герой, який перебував серед козацтва і знав татарську мову. (Панас) 7. Прізвище козацького ватажка. (Недоля)
По вертикалі: 1. Ім’я сестри головного героя повісті. (Ганнуся)
Закінчення конкурсу-гри. Підбиття підсумків
Гра «Вільний мікрофон». Учні стисло висловлюють власну думку, відповідаючи на питання: «Чи можна Павлуся вважати справжнім героєм, козацьким лицарем? Чому?»
Метод «Асоціативний кущ» на уроках української літератури досить часто використовую при закріпленні знань, умінь та навичок учнів. Так у 7 класі під час вивчення твору А. Чайковського «За сестрою» учні «одягають» головного героя Павлуся в ті риси характеру, які, на їх погляд, властиві йому. На дошці з`являється асоціативний кущ.

ВИСНОВКИ
Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Спрямування навчально-виховного процесу на формування духовності особистості, розкриття її потенційних можливостей та здібностей, утвердження загальнолюдських цінностей стало головною стратегією педагогічної діяльності творчо працюючих учителів.
Розв'язання цих актуальних проблем можливе лише на основі впровадження новітніх педагогічних технологій, які б давали можливість для розвитку творчих здібностей особистості. Такими новітніми педагогічними технологіями і є інтерактивні технології.

Ефект від використання інтерактивних прийомів максимальним буде тільки тоді, коли сам учитель глибоко усвідомить суть і необхідність такої роботи, при цьому врахує вікові особливості та рівень розвитку учнів класу. 

Демократизація навчання, що є потребою суспільства, неможлива без осучаснення уроку. Уроку, який проводиться для учнів і заради учнів. Майстерність учителя сьогодні полягає у творчому підході до конструювання уроків, у постійному прагненні підвищити ефективність навчально-пізнавальної діяльності шляхом новітніх організаційних форм. При цьому значущою залишається реалізація на уроці виховних, розвивальних та освітніх завдань.
   Аналіз результатів занять, на яких застосовувалися інтерактивні технології, засвідчив позитивні зміни в якості знань учнів. Зріс інтерес до навчання, на таких уроках їм цікаво, вони реально оцінюють свою діяльність, учаться відстоювати власну думку.
Основні труднощі у впровадженні інтерактивних технологій пов’язані з фаховою готовністю до роботи в нових умовах. Вирішити проблему допомогло вивчення теоретичних праць, які розкривають суть і зміст інтерактивних технологій.
Вважаю, що впровадженя інтерактивних технологій повинно широко застосовуватись у сучасному навчальному процесі. Завдяки цим технологіям, крім здобуття знань, в учнів формується власне світобачення. Вони вчаться пояснювати і вмотивовувати, а де потрібно – обстоювати свою точку зору. А це дуже важлива риса, потрібна в сучасному інтенсивному світі.
Отже, інтерактивні технології допомагають легше адаптуватися до високих вимог нинішнього життя.
З метою подальшої розробки теми « Виористання інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури» планую :
Поглиблювати вивчення теоретичних наукових праць з даної теми.
Продовжувати вивчення досвіду кращих педагогів України щодо використання інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури шляхом опрацювання матеріалів періодичних видань (журнал «Дивослово», журнал «Бібліотечка «Дивослова»» та інші).
З метою зацікавленості учнів навчальним матеріалом і процесом його оволодіння, раціоналізації діяльності учнів урізноманітнювати прийоми і методи створення позитивної атмосфери навчання.
Покращувати якість знань учнів з української мови та літератури шляхом використання на уроках інтерактивних технологій.

ЛІТЕРАТУРА
1. Бєляєв О. М. Інтегровані уроки рідної мови // Дивослово. – 2003. – №5. – С.36-40.
2. Бєляєв О. М. Сучасний урок української мови. – К. : Рад. школа, 1981.
3. Гадяцький M. В., Хлебнікова T. M. Організація навчального процесу в сучасній школі. — Харків: Видавництво «Ранок», «Векста». — 2004. — 136 с.
4. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. – К. : Академвидав, 2004.
5. Інтерактивні методи навчання. Досвід упровадження / За ред. В. Шарко. — Херсон: Олді-Плюс. — 2002. — 207 с.
6. Интерактивное обучение: новые подходы // Відкритий урок. – 2002. –№5-6.
7. Караман С. Методика навчання української мови в гімназії. – К. : Ленвіт, 2000.
8. Кларін М. В. Педагогічна технологія в навчальному процесі (Аналіз зарубіжного досвіду). – М.: Знання, 1989. – 325с.
9. Мельничайко В. Я., Пентилюк М. І., Рожило Л. П. Удосконалення змісту і методів навчання української мови. – К. : Рад. школа, 1982.
10.        Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах / За ред. M. І. Пентилюк. — K.: Ленвіт, 2000. — C. 145-148.
11.        Панчук О. «Ігрова допомога» на уроках української мови // Українська мова та література в школі. – 2007. - №3. – С. 27-29.
12.        Пентилюк М. І., Окуневич Т. Г. Сучасний урок української мови. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 176с.
13.        Пометун О.І. , Пироженко Л. В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. – метод. посіб. / За ред.. О. І. Пометун. – К.: «А.С.К»., 2005. – 192с.: іл.
14.        Попова Т. Ю. Рольова гра на уроках словесності // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. – №16. – С.18-19.
15.        Сиротенко Г.O. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. — Харків: Основа. — 2003. — 80 с.
16.        Шкільні інновації / Інформаційно-методичний збірник для працівників системи освіти, методистів, керівників шкіл та вчителів. — Одеса. — 2002. — 96 с.
17.    Фасоля А.М. Особистісно-зорієнтоване навчання: дидактичний аспект // Українська мова і література. – 2003. - №48. 

Немає коментарів:

Дописати коментар